Кам'янська гімназія Ізюмської міської ради

 

Новини

ГОЛОКОСТ – ВСЬОГО ОДНЕ ЛИШ СЛОВО,
ТА ЙОГО СЕНС – ПЕКУЧИЙ БОЛІ ЖАР,
ВБИВАЛИ ВСІХ!.. СТАРОГО І МАЛОГО,
МАЛО ХТО ЖИТТЯ ПОРЯТУВАВ.
З приводу Дня пам'яті жертв Голокосту у Кам’янській гімназії  Яншиною І. П. був проведений виховний захід "Голокост. Цього не можна забувати" щодо вшанування пам'яті загиблих під час Голокосту. У своїй бесіді вчитель назвала історичні факти, які увійшли в історію, як трагедія ХХ століття та передала всю глибину трагізму приречених на смерть людей. Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять всіх невинно розстріляних, задушених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею.

 


28.01.22 у Кам'янській гімназії для учнів 5-9 класів Бутковою А. О. було проведено виховний захід з нагоди Дня героїв Крут на тему "Крути. Трагедія та подвиг". Учні прослухали інформацію про події 29 січня 1918 року та вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання.


З  метою ознайомлення здобувачів освіти із правилами безпечного відпочинку в зимовий період, зокрема з правилами поведінки на льоду, класний керівник 3-А класу Ставська О.В. провела профілактичну роботу зі своїми учнями. Окрім традиційного попереджувального диктанту «Обережно! Лід!», бесід на «острівцях безпеки», які розташовані в навчальному закладі, та обговорення відео сюжетів, діти створили власні «Правила безпечної поведінки на льоду». Але головною цінністю проведеної роботи є усвідомлення алгоритму допомоги потерпілим.


Під гаслом " Допоки жива пам'ять - жива і наша духовність!" вчителі початкових класів 3 лютого провели виховний захід присвячений 79 річниці визволення Ізюмщини у Другій Світовій війні.
Учні переглянули відео про ІІ Світову війну та прослухали інформацію про визволення Ізюмщини. Вихованці вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання.

30 січня  92 роки тому на Житомирщині народився Всеволод Нестайко - класик сучасної української дитячої літератури, на творах якого виросло не одне покоління читачів. (1930-2014).
Лауреат численних літературних премій, зокрема Міжнародної премії імені Г. Х. Андерсена, яку присуджують найкращим авторам книг для дітей. Премію присвоєно за його найвідоміший твір "Тореадори з Васюківки". 
У 1979 р. цю трилогію було внесено до "Особливого почесного списку" Г. Х.  Андерсена.
У 2004 р. Всеволод Нестайко разом з поетом та видавцем Іваном Малковичем опрацювали та опублікували нову авторську редакцію книги "Тореадори з Васюківки". Твір позбавлено деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному читачеві.  "Тореадори з Васюківки" - шедевр дитячої літератури, одна з найвеселіших книг у шкільній програмі. За словами Івана Малковича, був час, коли наклад "Тореадорів" перевищував наклад найкращого тому про Гаррі Поттера.
"Я можу досить чітко назвати книгу, яка визначила моє ставлення до української літератури. Це "Тореадори з Васюківки" Всеволода Нестайка. Мені цю книгу подарувала мама. Теж досить чітко це все пам’ятаю - ми повертались додому всією родиною, мама почала читати мені вголос (хоча я й сам на той момент читав доволі добре). І ось це відчуття свята, відчуття радості з першої сторінки – воно мені пам’ятається до сьогодні.", - Сергій Жадан.
Батько письменника під час Першої світової війни був українським січовим стрільцем. Воював у лавах УГА, в 1933 р. заарештований чекістами і загинув у концентраційному таборі.
Його дідусь о.Денис Нестайко був відомим громадським діячем, парохом Української Греко-Католицької церкви в м.Бучачі на Тернопільщині. Кажуть, що саме від нього майбутній письменник успадкував чудове почуття гумору.
Незважаючи на важке дитинство, Всеволоду Нестайку вдалося зберегти оптимізм і бажання дарувати посмішки.
Усім його творам притаманний незмінний "Нестайківський" гумор. Його твори незмінно викликають усмішку. 
"Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство - догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один - стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.", - Всеволод Нестайко.

В Україні існує багато традиції святкування Дня святого Миколая. У селян на Слобожанщині було заведено збиратися разом після служби в церкві та варити пиво. Дітям до цього свята готували особливе печиво — миколайчики. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, готуючи кутю й узвар. На Поділлі чекали “полазника” — людину з позитивною енергією, яка першою має зайти до хати.
Ще однією доброю традицією є звичай миритися зі своїми ворогами: “На Микольщину клич друга, клич і ворога, обидва будуть друзі”. Дівчата, які готувалися йти під вінець, наводили лад у своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких мали зустрічати сватів.
Чоловіки мали першими прокинутися зранку, обійти свій двір, обов’язково нагодувати худобу та промовити: "Дай, Боже, добрий день. Щобись худібонька здорова була, та й я з тобою, ще й зі своєю жоною". Вважалося, що в іншому разі на сім’ю чекатиме велике горе. На Київщині худобу окропляли свяченою під час служби водою і просили вберегти господарство й усю родину від біди та нещастя. Миколай також вважається покровителем бранців та подорожувальників і, зокрема, моряків.
А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.
В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
Тож шануймо це прекрасне свято, яке дарує нам родинний затишок, тепло людських стосунків, нагоду згадати про тих, хто найбільше потребує нашої участі і допомоги, світлі моменти спілкування з дітлахами, відчуття дива. Як добре, що Святий Миколай існує, даруючи нагоду кожному із нас згадати серед невпинного швидкісного потоку щоденних турбот найголовніше, що він, насамперед, – Людина, і що найголовніше – бути щасливим і дарувати це щастя іншим!

Відео


До дня права бібліотекар підготувала фільм

https://fb.watch/9P4QNqfgyO/

Добро-це те, чим ми прагнемо наповнити своє життя. Добрі, щирі люди випромінюють світло і тепло, які відчувають всі навколишні. Поруч з ними нам дуже приємно і спокійно. Саме до них хочеться йти за порадою і підтримкою. Невипадково говорять "Доброта врятує світ".
07 грудня для учнів 3-4 класів бібліотекар Н.Перепелиця провела урок  "Подорож Країною Добра". Під час уроку діти подорожували визначними місцями Країни Добра, виконували цікаві завдання, говорили добрі, лагідні слова, пригадували свої добрі вчинки.
Після уроку діти із задоволенням відвідали бібліотеку і обрали цікаві книги про добро.

21 листопада в бібліотеці Кам'янської гімназії оформлено книжкову виставку "Вільні творять майбутнє", присвячена Дню Гідності та Свободи. Це свято, шо символізує початок двох революцій. Цього дня ми віддаємо шану патріотизму і мужності людей, які встали на захист демократичних цінностей прав і свобод кожного громадянина та національних інтересів нашої держави.

 

***5 грудня виповнюється 90 років від дня народження Григіра Тютюнника. ***
Народився Григір Тютюнник 5 грудня 1931 року в селі Шалівка на Полтавщині. Батько, Михайло Васильович, «напівмужик, напівінтелігент», як говорив про нього письменник, косив, теслював і нишком готувався до вчительського вузу. Мати полола, в’язала, поливала…
    Доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод тридцять третього не обминув і Тютюнників-Хтудулів, як називали їх в селі: забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.
Коли Григору було шість років, заарештували батька. Пам’ятав він, як одного холодного осіннього дня біг за возом, в якому везли безневинного тата. З тих пір Григір його так і не бачив. Батькові суджено було пройти всіма етапами «ворога народу», а в п’ятдесят сьомому році прийшов папірець, у якому сповіщалося, що Михайла Тютюнника реабілітовано посмертно. Усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його: «Я тільки трішки-трішки пам’ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була велика. Вони часто клали ту руку мені на голову, і під нею було тепло й затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким».
      З мамою стосунки у хлопчика були непрості. Тому після арешту батька його забрав до себе батьків брат Филимон Васильович, що проживав на Донеччині. Дядько та його дружина, Наталя Іванівна, прийняли Григора як рідну дитину. Вони працювали в школі: дядько — бухгалтер, а тітка — вчитель української мови. Під їх опікою почав майбутній письменник свою освіту. Провчившись два тижні в українському першому класі (тут було лише семеро учнів, через що клас розформували), Григір продовжує навчання у першому російському класі.
Почалася Друга Світова війна. І знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину». Дядько з перших днів війни пішов на фронт. А в тітки, крім Григора, було своїх троє дітей, яким вона ледь давала раду. Тому хлопчик вирішив повернутися до свого села, на Полтавщину. «Йшов пішки (війна кругом), маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні…» Та лихо і тут переслідувало хлопчика. Хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.
        Потім було навчання в ремісничому училищі, куди пішов Григір лише тому, що там давали сяку-таку одежину і сімсот грамів глевкого хліба на день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою в сорок сьомому році. Після училища треба було відпрацювати три роки на заводі, але хворий на туберкульоз легенів хлопець повернувся до рідного села. За те, що порушив «закон про три роки», був засуджений на чотири місяці. Коли Григір виходив з колонії, табірний бібліотекар жалкував. «Тебе випускають? Ох, жаль, хороший читач був…» Тепер при кожній нагоді йому згадували, що не лише батько в нього ворог народу, а й він сам «тюряжник». Це тягарем лягло на його зболену душу.
Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі (проживання в Донбасі, військова служба на флоті, російське відділення Харківського університету). Українською мовою почав писати після смерті свого брата по батькові Григорія Тютюнника — відомого письменника, у якого Григір пройшов першу школу літературного навчання. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.
    Майже більша половина написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Батьківської любові, якої сам був позбавлений у дитинстві, вистачало і його синам — Михайликові й Василькові, і всім, для кого писав.
Тематика творів Григора Тютюнника охоплює життя в усіх його найрізноманітніших виявах і настроях, таким, яким воно і є насправді. Ми не знайдемо в оповіданнях та повістях митця романтичних героїв, незвичайних подій та історій, уславлених імен, закликів і пафосних дифірамбів. Письменник змальовує звичайні, буденні, життєві ситуації, у яких саме й видно людину, її характер, ставлення до інших і до самого життя. Його герой — один з мільйонів звичайних трудівників, найчастіше селянин. Чим він живе щоденно і якими очима дивиться на світ — добре знав Григір Тютюнник. Його проблеми — це проблеми народу і всього суспільства.
Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.

 

 

До Всесвітнього дня бібліотек в Кам'янській гімназії було проведено урок "Твій друг-книга!".
Під час якого учні 3-4 класів дізнались про історією створення книги. Бібліотекарка ознайомила дітей  з основними історичними етапами створення книги.
Пробуджувала в учнів бажання дізнаватися про нове, читаючи книги, виховувала у дітей любов і бережливе ставлення до книги

 

Кам'янська гімназія активно включилася у проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який у цьому році проходить під гаслом "Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності". 
     Так, 18 жовтня організаторами: бібліотекаркою Наталею Перепелицею та  керівницею гуртка "Пізнаємо рідний край", вчителькою української мови та літератури Ганною  Короткою була здійснена подорож до історичної пам'ятки, яка подумки повертає більш ніж на два сторіччя назад.
     Учасники екскурсії опинились на місці колишнього села Вікнено, де колись був маєток і де сьогодні  стоїть пам'ятник барону, декабристу, поручику лейб-гвардії Фінляндського полку Андрію Євгеновичу Розену та його родині.
      Ретельно підібрані матеріали керівницями екскурсії ознайомили учнів із долею відомих людей тих далеких часів: Самборських, Малиновських, Вольховських, Розенів.

У рамках проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який у цьому році проходить під гаслом "Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності", 19 жовтня бібліотекарка Наталія Перепелиця та  керівниця гуртка "Пізнаємо рідний край", вчителька української мови та літератури Ганна  Коротка організували екскурсію для учнів 6-9 класів до Кам'янської сільської бібліотеки, де їх гостинно зустріла бібліотекарка Ірина Панюхно. 
    У затишній атмосфері Ірина Панюхно розповіла про долі відомих людей: Самборських, Малиновських, Вольховських, Розенів. Продемонструвала меблі, речі, фотографії далеких часів, які належали сучасникам подій тієї епохи. Дітей зацікавила картина праправнучки декабриста Наталії Мєшкової-Малиновської "Із Сибіру на Кавказ", дизайн меблів тих часів.
      Особливу увагу учнів привернула світлина, на якій зображено кам'яний храм Святої Софії, який не поступався давньогрецькій Софії у Константинополі. Цей храм збудував А.А.Самборський на честь доньки Софії за проєктом Софіївської церкви у Царському селі.
    Також діти відвідали монумент, який сповіщає, що тут жили і були поховані І.В.Малиновський, В.Д.Вольховський та їхні родини.
     Ця екскурсія дала можливість по-іншому подивитися на історичні місця рідного села, які вони бачать щодня.

ам'янська гімназія активно включилася у проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який у цьому році проходить під гаслом "Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності". 

     Так, 18 жовтня організаторами: бібліотекаркою Наталею Перепелицею та  керівницею гуртка "Пізнаємо рідний край", вчителькою української мови та літератури Ганною  Короткою була здійснена подорож до історичної пам'ятки, яка подумки повертає більш ніж на два сторіччя назад.
     Учасники екскурсії опинились на місці колишнього села Вікнено, де колись був маєток і де сьогодні  стоїть пам'ятник барону, декабристу, поручику лейб-гвардії Фінляндського полку Андрію Євгеновичу Розену та його родині.
      Ретельно підібрані матеріали керівницями екскурсії ознайомили учнів із долею відомих людей тих далеких часів: Самборських, Малиновських, Вольховських, Розенів

З нагоди Дня миру в Кам'янській гімназії бібліотекарем організовано проведення єдиного уроку Миру «Нам потрібне мирне небо!»

Заходи до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України

До Дня Державного Прапора та з нагоди  30-ї річниці Незалежності України, в бібліотеці закладу було організовано виставку "Незалежній Україні - 30". Для здобувачів було проведено вікторину "Містами України", читання віршів про Україну. Змонтовано фільм "З Україною в серці"

"Родинні читання"

До Міжнародного дня сім'ї шкільним бібліотекарем  було організовано та проведено конкурс "Родинні читання" для працівників закладу. В фотоконкурсі взяло участь дев'ять родин. 

https://www.viber.com/invite/021638911d62df2a093a670687aae9a6ed7bef07fb3b52ce49768c539d004d7a

"До Дня матері"

 День Матері - одне з самих зворушливих свят.  День матері - це найкраща можливість нагадати мамі, як сильно ми любимо і цінуємо її.Шкільним бібліотекарем Перепелицею Н.В. 14 травня з учнями 3-А класу було проведено вікторину "Як я знаю маму" та виготовлено вітальну листівку.

 

"Заходи до Дня Перемоги""

Пісні війни.... Скільки їх, прекрасних і незабутніх!
У них є все: людська любов, біль відступу на початку війни та радість повернення, картини життя солдат, розповіді про бойові подвиги.
До Дня Перемоги шкільною бібліотекаркою Кам'янського ліцею Наталею Перепелицею було підготовано виставку-експозицію "Пісні про Велику Вітчизняну війну".
Учні початкових класів мали змогу відвідати виставку, дізнатися історію виникнення пісень та прослухати їх.
Також учні познайомилися з книгами письменників, які висвітлюють події Великої Вітчизняної війни.
Пісні- як люди: у кожної своя біографія, у кожної своя доля.
Вони спалахували яскраво, не згасли ди цих пір і навряд чи скоро згаснуть.

" Всі ми родом із дитинства" До 115 років від дня народження Оксани Іваненко


До Міжнародного дня дитячої  книги шкільна бібліотека презентує кращі моменти зустрічі з читачами.

Відео


До Всесвітнього Дня авіації та космонавтики шкільна бібліотека презентує

"Читання в біблотеці"

Відео


19 березня святкує свій 91-й День народження славетна українська письменниця - Ліна Костенко!
Педагогічні працівники КЗ "Кам'янський ліцей" долучаються до всеукраїнського флешмобу до Дня народження Ліни Костенко читають вірш "І все на світі треба пережити".

Відео


18 березня у шкільній бібліотеці відбулося свято для першокласників- посвята в читачі бібліотеки. На свято завітала Королева Книг, яка познайомила їх зі своїм Книжковим Королівством та його мешканцями; Книжка, яка розповіла про правила поводження з книгою.
Бібліотекарка провела веселі вікторини, літературні ігри, загадки для учнів.
Школярі ознайомилися з правилами поводження в бібліотеці та зобов'язалися бути активними читачами та своєчасно повертати книги до бібліотеки.

Відео


15 лютого відзначають скорботний День пам'яті воїнів - афганців. Афганістан... Він увійшов якщо не в кожне серце. то  в кожне місто, далеке село. і хоча відлунала мідь військових оркестрів, відшуміла на південному кодоні радість зустрічі воїнів-інтернаціоналістів, які повернулися додому, його вічний вогонь пломеніє для нас і сьогодні. І палатиме завжди. Відблиск цого вогню на обличчях тих, хто обпалений жорстокою війною, сьогодні живе мирним життям, він в їхніх справах. Його відблиск -  в нашій пам'яті про земляків, які, пішовши воювати хлопчаками, не повернулися більше ніколи... 15 лютого ми відзначаємо скорботний День пам'яті воїнів-афганців. Саме 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив назавжди пекельну землю Афганістану, де протягом 10 років палахкотіла справжня війна. Неоголошена, безглузда, страшна.  Ми повинні пам'ятати тих , хто її пережив, тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.

 

Відео


 


3  лютого в бібілотеці  Кам'янського ліцею проведено заходи до Всесвітнього дня читання вголос.

Вже протягом 11 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос  (World Read Aloud Day). Це свято 2010 року започаткував міжнародний освітній проект «LitWorld».

Свято спрямоване, щоб спонукати молоде покоління до читання книжки вголос разом із другом або друзями, обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. Воно має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою. До того ж, таке заняття не тільки сприятиме тому, що дитина читатиме більше книг, а також поповненню її словникового запасу. Читаючи більше книжок, діти отримують шанс відкрити для себе нові ідеї та цілі світи, про існування яких вони навіть не здогадувалися.

 

З метою формувати нетерпимість до проявів агресії; розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля;  розвити навички надання і отримання допомоги. 

З першого по третє лютого для учнів 2, 7, 8 та 9-го класів, шкільним бібілотекарем було проведено бібліотечний урок "Протидія булінгу в учнівському колективі".


 


З метою закріпити знання дітей з українських народних та авторських казок, вміння пізнавати героїв знайомих казок, вчити дітей оцінювати вчинки героїв; виховувати любов до казки, допитливість і кмітливість, відповідно до плану роботи бібліотекарем ліцею в листопаді  були проведені бібліотечні уроки.

 

 

 

 

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».  За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.                                                          

          В закладі оформлено книжкові виставки до Дня української мови та писемності. Проведено челендж: "Говориш українською? - Так!", віршований батл між дітьми. Діти читали вірші, з піднесеним настроєм і гордістю  промовляли: "Ми-українці". Говоримо українською!" А мова у нас красива і багата, мелодйна і щира, як і душа українського народу!                                                                                 

 




Відповідно до листа  управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області від 21.09.2020 №01-14/1685 “Про проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек”, з 01 по 31 жовтня 2020 року в бібліотеці КЗ “Кам’янський ліцей Ізюмської міської ради Харківської області”  було проведено  місячник шкільної бібліотеки.

Сьогодні, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набуває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки людина отримує від природи все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, черпає в ній емоційну й естетичну наснагу. Тому вкрай необхідна не лише чітка стратегія охорони природного середовища та посилення контролю за природокористуванням, але й добре продумана система екологічної освіти й виховання населення.

Метою Всеукраїнського місячника є привернення уваги до екологічних проблем, екологічна просвіта підростаючого покоління.

 Бібліотекарем  було розроблено та проведено план заходів:

- оформлено тематичні виставки: “Віконце у природу”, “Улюблені книги читачів”;

- проведено вернісаж  малюнків:

“Земля радіє від краси”де переможцями стали Плінда Ірина ( 8клас)- 1 місце, Олексенко Поліна (5 клас) 2 місце, Вербицька Софія (9 клас) - 3 місце;

“Герої улюблених казок”де переможцями стали Приходько Мар’яна (5 клас)-1 місце, Вербицька Варвара-2 місце, Дуванський Дмитро (1 клас)-3 місце;

-провведено презентацію улюбленої книги автора Льюїс Керролл“Аліса в Країні див”, яку із задоволенням провела учениця 8 класу Плінда Ірина для учнів 2 -3 класів.

- проведено благодійну акцію “Подаруй бібліотеці книгу”, завдяки якій бібліотека ліцею поповнилась цікавими і корисними книгами для дітей у кількості вісім книг. Дякуєо учениці 5 класу Наімовій Поліні, учениці 4 класу Білик Таїсії, засупнику дирекора з НВР Коваленко Н.М., вчителю історії Ляшко Л.В..

Содіваємося, що нові книги найдуть свого вдячного читача.

 

 

 

 

Відбувся онлайн виховний захід "Сторінками різдв'яних свят". Заходьбе за посиланням.